Читати: Вірші Володимира Маяковського "Послухайте"
Творчість В.В. Маяковського припадає на період Срібного століття поезії. У віршах Маяковського з перших рядків відчувається виклик суспільству. Але вірш «Послухайте» відноситься до любовної лірики поета. Ознайомившись з твором автора, не відразу стає зрозумілим, про що він хотів сказати. Проте воно носить прихований глибокий сенс.
«Послухайте» було написано в 1914 році. Цей період значиться в історії, як початок Першої світової війни і перевороту в Російській імперії. Маяковський був прихильником Революції в країні, він вважав її відкриттям для нових можливостей молодого покоління. До початку перевороту Маяковський був членом громади футуристів, які закликали відійти від колишніх переваг в літературі і творчості. Вони вважали за потрібне не читати більше таких авторів як Пушкін, Лермонтов, Толстой. «Будетляне» (футуристи) робили акцент на тому, що суспільству потрібні більш експресивні і епатажні молоді люди, які знають, що необхідно для щасливого майбутнього.
Головна тема вірша
Твір «Послухайте» не схоже на інші шедеври поета, воно виглядає як питання і благання, звернені до суспільства. У ньому автор намагається знайти життєвий сенс - це головна тема вірша. Він ніби волає до невидимого слухачеві. Поет міркує, що «хтось» запалює зірки на небі, і він керує нашою долею, адже йому це потрібно. «Послухайте» є яскравим твором з раннього Маяковського, автор написав його в 20 років. У вірші відчувається невизначеність поета в житті, його невизнання і нерозуміння суспільством.
Не просто так використаний тут символ «зірки», для автора дороговказ була життєвим кредо, музою для творчості. Маяковський на увазі під запаленими зірками на небі нових світил поезії, в тому числі і себе самого. І хтось вирішує, чи буде загорятися ще одна зірка на небі, тобто чи прийме суспільство і керівні посади творчість новоспеченого автора. Тут поет стосується теми про Бога, у якого просить, щоб на небі загорілася ще одна зірка, інакше він не перенесе цю «темну муку». Тут дуже яскраво виражається важливість визнання поета суспільством, що несе для нього головний сенс існування.
У вірші розкрита тема самотності, яка переповнювала душу поета, терзала його зсередини. Він каже, що для когось зірки лише «плевочки». Але для нього, прихованого героя, що не має чіткого визначення в сюжеті, вони цілий світ. Автор називає їх перлинами. У цьому творі переплітаються почуття ліризму і трагізму буття Маяковського В.В.
Структурний аналіз вірша
Вірш написаний білим стилем і з яскравою ритмічністю, що притаманне творчості Маяковського. Воно створено з застосуванням яскравих епітетів і метафор, найпомітнішим є порівняння зірок з «плевочкі» і перлинами в одній строфі. Починається вірш з вигуку, яке займає слух читача, після цього слід кілька філософських питань. Читач виступає тут більше в ролі слухача. Далі розгортає сам сюжет, в якому хтось просить поява нової зірки на небі у самого Бога. Автор використовує повторення початкових рядків в кінці вірша, але в фіналі ці слова звучать більш впевнено і життєстверджуюче. Цей прийом називається кільцевої композицією.
Кожен читач може трактувати вірш по-своєму. У ньому все так же будуть присутні біль і крик душі поета. Цим твором автор намагався достукатися до сердець слухачів, домогтися загального визнання і розуміння свого авангардного і модерністського творчості.