Интернет журныл о промышленности в Украине

Кримська астрофізична обсерваторія (КрАО)

  1. Обсерваторія на горі Кішка На початку століття астрономи Пулковської обсерваторії, тоді найбільшого...
  2. Участь в космічних дослідженнях

Обсерваторія на горі Кішка

На початку століття астрономи Пулковської обсерваторії, тоді найбільшого астрономічного установи Росії, вирішили організувати спостережну базу на півдні країни, щоб мати якомога більше безхмарного неба, абсолютно необхідного для роботи астрономів і досить рідкісного для Санкт-Петербурга. Експедиція для вибору місця попрямувала до Криму і виявила над курортним селищем Сімеїз маленьку аматорську обсерваторію, побудовану промисловцем Н.С. Мальцова на своїй дачі. У 1908 році Н.С. Мальцов запропонував свою обсерваторію з двома невеликими телескопами в дар Російській Академії Наук для створення на її базі Південного відділення Пулковської обсерваторії.

У 1925 році в обсерваторії був встановлений 1-метровий рефлектор, виготовлений англійською фірмою Греб і Парсонс. У той час це був один з найбільших телескопів у Європі, і молоді астрономи В.А.Альбіцкій і Г.А.Шайн, почали на ньому спектральні спостереження. Cімеізская обсерваторія стала не тільки першокласним науково-дослідним центром, а й місцем становлення наукових кадрів. Тут в різний час працювали, обговорювали свої дослідження або освоювали нові методи астрономи зі світовим ім'ям: В.А.Амбарцумян, Н.П.Барабашов, П.П.Паренаго, О.А.Мельніков, Б.В.Воронцов-Вельямінов, В.П.Цесевіч, Б.В.Кукаркін і інші.

У Велику Вітчизняну війну Сімеїзька обсерваторія, на той час одне з найбільш оснащених астрономічних установ в СРСР, була повністю зруйнована. Головний телескоп після війни було знайдено в Німеччині c ушкодженим дзеркалом. Тим часом наступає епоха космонавтики потребувала високоточних астрономічних спостереженнях, а в період холодної війни і змагання політичних систем це мало і стратегічне значення.

І 30 червня 1945 року за ініціативою Академії Наук СРСР Уряд вирішив перетворити зруйноване Сімеізьке відділення Пулковської обсерваторії в самостійну Кримську Астрофізичну Обсерваторію і побудувати для неї сучасний телескоп з дзеркалом діаметром більше 2 метрів; телескопів такого розміру на той час не було не тільки в СРСР, а й у всій Європі, а в США вже працював 3-х метровий Лікської телескоп і будувався Паломарськая телескоп з діаметром дзеркала 5 м. Директором нової обсерваторії став академік Г.А.Шайн .

Становлення Кримської астрофізичної обсерваторії

На той час стало ясно, що місце на р Кішка не цілком підходить для будівництва такого великого телескопа. Після ретельних пошуків і досліджень, які посіли кілька років, місце, де зараз розташоване с.Наукове, в 12 км на південний схід від м Бахчисарая, і в п'яти кілометрах від найближчих сіл, на висоті 600 м над рівнем моря було визнано придатним для будівництва найбільшого на ті часи в Європі оптичного телескопа з діаметром дзеркала 2,6 м.

Наукове, в 12 км на південний схід від м Бахчисарая, і в п'яти кілометрах від найближчих сіл, на висоті 600 м над рівнем моря було визнано придатним для будівництва найбільшого на ті часи в Європі оптичного телескопа з діаметром дзеркала 2,6 м

Вежа телескопа ЗТШ, другого за величиною в СНД, і сам телескоп.

Першими, встановленими в новій обсерваторії інструментами, були зоряний подвійний 40-сантиметровий рефрактор, і зоряний 1.22-метровий рефлектор, вивезені з Німеччини по репарації, замість знищеного 1-метрового Сімеізького рефлектора. А в 1950 р стали до ладу вже побудовані вітчизняною промисловістю: сонячний телескоп - позазатменний коронограф - півметровий рефлектор системи Максутова для фотометрії зірок.

Інструменти:

У 1952 р академік Г.А.Шайн передав свої директорські повноваження А.Б.Сєвєрного (1913-1987 рр.), Майбутньому академіку, який залишався на посаді директора НДІ «КрАО» до своєї кончини. З ім'ям акад. А.Б.Сєвєрного пов'язані дослідження сонячних спалахів, вимірювання магнітних полів на Сонці та на зірках, роботи по геліосейсмології, виконані в НДІ «КрАО» разом з його учнями і співробітниками і отримали світове визнання.

У 1954 р став до ладу Баштовий Сонячний Телескоп (БСТ-1), конструкцією і монтажем якого керував А.Б.Сєвєрного. Відкрилися нові можливості для спостереження Сонця. Після реконструкції в 1974 р, БСТ-1 став найбільшим сонячним телескопом в Європі і молоді вчені з різних країн проходили школу досліджень Сонця на цьому інструменті під керівництвом академіка А.Б.Сєвєрного.

У 1960 р було закінчено спорудження 2,6-метрового рефлектора, який тепер носить ім'я його ідейного творця - академіка Г.А.Шайна. Це був перший, найбільший телескоп у СРСР і в Європі і перший досвід створення великих телескопів для конструкторів і інженерів Ленінградського Оптико-Механічного Об'єднання (ЛОМО). Він і зараз - другий за величиною оптичний телескоп на території країн СНД і найбільший на Україні.

Він і зараз - другий за величиною оптичний телескоп на території країн СНД і найбільший на Україні

вежа сонячного телескопа БСТ-1

У 1966 р був закінчений монтаж 22-метрового радіотелескопу на якому почалися спостереження Сонця, нестаціонарних зірок і галактик в сантиметровому і міліметровому діапазонах довжин хвиль. Зараз цей телескоп - єдиний інструмент на території СНД, який входить в світову мережу Радіоінтерферометричних спостережень на наддовгих базах - РСДБ - і працює по міжнародних кооперативних програмах.

У 1981 році був створений другий великий зоряний телескоп - автоматизований 1.25-метровий рефлектор, задуманий професором В.Б.Ніконовим.

Ніконовим

122-сантиметровий телескоп Цейс

У 1989 р почав працювати унікальний гамма-телескоп з 48 дзеркал загальною площею 54 кв.м, задуманий і виготовлений в НДІ «КрАО» під керівництвом зав. лабораторією гамма - астрономії А.А.Степаняна.

Гамма-телескопи ГТ-48

Участь в космічних дослідженнях

C початком космічної ери телескопи й прилади НДІ «КрАО» активно використовувалися для реєстрації слабких зображень космічних апаратів і станцій з метою корекції траєкторії їх польоту при значній відстані від Землі.

Велику роль в організації програми перших пілотованих космічних польотів грали розроблені в НДІ «КрАО» методи прогнозу сонячних спалахів, які могли становити небезпеку для життя космонавтів. У НДІ «КрАО», під керівництвом А.Б.Сєвєрного, працював центр, куди стікалися спостереження Сонця зі всіх обсерваторій СРСР, і на їх основі давався прогноз небезпечних спалахів.

Сєвєрного, працював центр, куди стікалися спостереження Сонця зі всіх обсерваторій СРСР, і на їх основі давався прогноз небезпечних спалахів

Вежа телескопа АЗТ-11 і сам телескоп

У 1975 році в НДІ «КрАО» був створений Орбітальний Сонячний Телескоп (ОСТ-1, науковий керівник Н.В.Стешенко, конструктор А.В.Брунс), встановлений на борту станції Салют-4. З цим телескопом працювали дві експедиції космонавтів і результати їх спостережень дозволили виявити характеристики тонкоструктурних утворень спалахів і флоккулов в перехідній зоні хромосфера - корона.

З 1983 р по 1989 р на витягнутій до 200 000 км від Землі орбіті на станції АСТРОН працював автоматичний зоряний телескоп з дзеркалом діаметром 0.8 м, сконструйований і виготовлений в НДІ «КрАО» спільно з НВО ім. C.А.Лавочкіна і за участю Марсельської лабораторії (Франція). Керував проектом академік А.Б.Сєвєрного. На цьому телескопі в ультрафіолетовій ділянці спектра були виконані унікальні спостереження зірок, галактик, комети Галлея, Сверхновой 1987 і інших космічних об'єктах. За створення цього телескопа група співробітників НДІ «КрАО» і НВО ім. C.А.Лавочкіна була визнана гідною Державної премії СРСР.

Лавочкіна була визнана гідною Державної премії СРСР

Вежа знаменитого подвійного 40-см астрографа, на якому група Н.С. Черниха відкрила понад 1000 астероїдів, і сам телескоп.

Починаючи з 1988 р Кримська Астрофізична Обсерваторія бере активну участь у міжнародному проекті "Спектр-УФ" (до розпаду СРСР Кримська обсерваторія була провідною організацією по проекту). Цей проект розглядається як створення міжнародної орбітальної астрофізичної обсерваторії на базі космічного апарату - модуля "Спектр", розробленого в НВО ім. С. А. Лавочкіна. Космічний модуль "Спектр" дозволить за допомогою ракети - носія Протон вивести на високоапогейну орбіту (до 300 тис.км в апогеї) телескоп діаметром 1.7 метра з загальною вагою наукового обладнання до 2.5 тонн.

Павільйон телескопа АТ-64, на якому група В.В. Румянцева вперше в СНД відкрила 20 малорозмірних фрагментів на ДСО, і сам телескоп.

Реалізація проекту "Спектр-УФ" дозволить продовжити вивчення ультрафіолетових спектрів широкого класу астрономічних об'єктах - зірок, туманностей, кульових скупчень, галактик, квазарів, планет Сонячної системи і їх супутників. У цьому міжнародному експерименті на НДІ «КрАО» лежить завдання зі створення оптики телескопа Т-170, і наукової апаратури: розрахунку, виготовлення, складання і наземному випробуванні всього комплексу. Обсерваторія бере участь і в складанні наукової програми спостережень. Планується участь НДІ «КрАО» і в майбутніх спостереженнях і в їх аналізі.

Планується участь НДІ «КрАО» і в майбутніх спостереженнях і в їх аналізі

Телескоп SR-220 зі надвеликих полем зору на автоматизованої монтуванні в павільйоні АТ-64.

* * *

З 1987 р., Після смерті академіка А.Б.Сєвєрного, обсерваторією керував академік Національної Академії Наук України та член-кореспондент Російської Академії Наук Н.В.Стешенко. З січня 2005 року - директор НДІ «КрАО» кандидат фізико-математичних наук А.Н.Ростопчіна-Шаховська.

Основні напрямки наукових досліджень НДІ "КрАО": активні ядра галактик і джерела космічних променів; cтроеніе, хімічний склад, магнетизм і нестаціонарність зірок; фізика Сонця і сонячна активність; планети, малі тіла сонячної системи і астероїди, які зближуються із Землею; глобальні руху материків і полюсів Землі; розробка наземних і космічних оптичних телескопів і фотопріёмной апаратури; спостереження методом радіоінтерферометрії.

Основна частина обсерваторії розташована в п. Науковий в 12 км від м Бахчисарай. Тут знаходиться адміністрація, наукові лабораторії, дослідне виробництво, основні оптичні телескопи і наукова бібліотека. Поблизу курорту Сімеїз, в п. Кацивелі, у самого берега моря розташована лабораторія радіоастрономії НДІ "КрАО". Філія обсерваторія розташована на горі Кішка над п. Сімеїз

Сімеїз

Міжвідомчий Центр колективного користування радіотелескопом РТ-22 створений на базі НДІ "Кримська Астрофізична Обсерваторія" Міністерства освіти і науки України.

Організаціями-учасниками Центру є НДІ "КрАО", Головна астрономічна обсерваторія НАНУ і Радіоастрономічний інститут НАНУ.

Мета діяльності Центру - інтенсифікація і координація пріоритетних наукових досліджень у галузі астрофізики, астрометрії та геодинаміки, більш повного і ефективного розвитку і використання інструментальних можливостей та наукового потенціалу Національного надбання України РТ-22, як одного з кращих радіоастрономічних інструментів міліметрового діапазону, сприяння ефективному об'єднанню і координації засобів і можливостей НДІ "КрАО", ДАТ і РІ.

Головними завданнями Центру є: