- Про розвиток клубної культури
- Про сучасних клубах
- Про музичні рухах і тенденції
- Про закритих заходах
В рамках спільного проекту БЖ і Jägermeister - "Історії про клубну культуру" ми поговорили з кількома героями про те, як розвивалася клубна культура в Києві, які вечірки вони відвідують зараз і радять іншим. Лайфхак, яскраві спогади, явки і паролі від тусовщиків.
Першою про своє ставлення до тусовках і клубну культуру нам розповіла PR-менеджер Closer Алісса Маллен .
Герой сьогоднішнього випуску, відомий фінансовий журналіст і PR-менеджер Марк Поллок, почав відвідувати київські клуби близько десяти років тому. Він розповів БЖ, які місця і музичні проекти вважає знаковими для себе і важливими для міста.
Про розвиток клубної культури
Якщо повертатися до витоків, то вперше я потрапив до столичного клубу в 2005 році. До цього були лише якісь шкільні дискотеки з популярними треками Bomfunk MC's, The Prodigy і Scooter c касетником, а пізніше і з нарізаних будинку MP3. А вже без малого в 17 років я вперше відвідав клуб Saxon. Навіть не знаю, чи працює він зараз. Після цього був Forsage і ще якісь місця.
Загалом, тоді ми відвідували більш-менш відомі і доступні для студентів тусовки. Алкоголь лився рікою і мало хто з нас залишався на вечірці після 6-7 ранку. У той час з усіх колонок лунав комерційний електро-хаус і більш "оригінальний" прогресив.
Але дійсно значущої клубна культура стала для мене після відвідування клубу Sound Planet (зараз на його місці знаходиться "Sorry, Бабушка"). На той момент, в 2007 році, там був кращий звук в місті, три танцполу. У Києві якраз вкоренилася культура мінімал-техно, у всіх на слуху були Стефан Бодзін, Олівер Хантеман, Марк ромба. Ось якраз Бодзін я в Sound Planet і почув наживо, та й взагалі там були круті і цікаві привози. Дуже шкода, що місце незабаром закрилося і там спорудили кабачек під ювілеї та корпоративи.
Вже через кілька років неподалік, на бульварі Шевченка, заробив не менш відомий і культовий клуб Boom Boom Room. Туди ми теж частенько навідувалися з друзями на цікаві привози або просто потусуватися. Але знаменним для себе я вважаю саме 2008 рік, коли я дізнався про проект Kievbass. Навіть знайомство з ними було особливим - мій перший Джаз Коктебель, море, ніч, зірки і крутий відеоряд. По приїзду в Київ я намагався не пропускати жодного їх івенту в культовому Xlib Club. Я слухав їх подкасти, підсадив безліч друзів і сам тоді почав грати. Це був період дабстепа.
Всього з 2009 по 2013 роки вдалося пограти практично у всіх відомих місцях Києва. Кілька разів виступав у клубі Cinema і The Most під егідою BSF, а потім і в "Хлібі". Ми влаштовували там свої вечірки, грали якийсь олдскульний хіп-хоп, фанк, джангл, цікаве електро, брейкбіт - експериментували.
Саме там років шість тому і почала формуватися сучасна київська тусовка. Пам'ятаю, в "Хлібі" відвідувачі знайомилися просто на вулиці, і я до сих пір з багатьма з них дружу.
Тим, хто тоді ходив у "Хліб", зараз приблизно по 25-30 років. І ці люди зараз дуже вибірково ходять на вечірки.
Ще, бувало, грав в галереї "Лавра", де в ті роки влаштовували дуже трешову андеграундні тусовки. Здається, там збиралися всі субкультури Києва. Було дуже багато алкоголю, періодично навіть якийсь стриптиз проскакував. Загалом, лунало. Було жорстко, але цікаво.
Про сучасних клубах
Наступним знаковим етапом для мене стало знайомство з клубом Closer. Це місце, де завжди дуже цікаві привози, виступають актуальні артисти. Ти ніколи не побачиш тут озлоблених людей - все дуже толерантні, адекватні і товариські. Тут я завів багато корисних і цікавих знайомств.
Було дуже багато алкоголю, періодично навіть якийсь стриптиз проскакував. Загалом, лунало. Було жорстко, але цікаво.
Багато розповідають, що коли вперше потрапили в цей клуб - це було немов якесь чаклунство. Ось і у мене так.
Коли Closer тільки відкрився, мені здавалося дивним платити такі суми за вхід, але пізніше я побував там і зрозумів, за що саме плачу - за комфорт і впевненість, що вечірка буде якісною.
Згодом тусовка Closer розрослася і з'явилися навіть клуби-сателіти - так я називаю закладу поменше, але з подібним підходом до публіки і до музичного наповнення. В основному всі вони знаходяться на Подолі - наприклад, Keller Bar або River Port. Останній, до речі, взагалі відмінно вписався в літню тусовку - там великий танцпол, привітні бармени, актуальна музика, адекватна цінова політика. Зараз, правда, я там буваю рідше. Взимку якось складно змусити себе поїхати тусити до Дніпра, хоч там і тепло.
Зазвичай, якщо я хочу потрапити на грунтовну вечірку з хорошим діджеєм, то йду в Closer, а якщо хочу поспілкуватися з друзями - швидше заходжу в Keller Bar. Хлопці здорово його проапгрейдили, знайшли свою публіку, так що дуже приємне місце вийшло.
Ходив я і в Boom Boom Room після їх переїзду на "Платформу" - теж дуже гідне місце, але з ухилом на музику, зрозумілу більшості. Тому я ретельніше відбирав івенти, на які ходив в новий Boom Boom Room, та й далека дорога на Лісовий масив до цього мала.
Згодом тусовка Closer розрослася і з'явилися навіть клуби-сателіти - так я називаю закладу поменше, але з подібним підходом до публіки і музичним наповненням
Ще в цьому році в Києві з'явилося досить незвичайне місце - Plivka. Правда, саме на вечірках я там так і не побував ще, потрапляв тільки на after-party і концерти експериментальної музики. Мені подобається, що місце дуже позитивне і розвивають його швидше як арт-простір. Організатори проводять там не тільки вечірки, а й освітні та культурні заходи. І хоча багато хто сумнівався, чи буде публіка їздити на Голосієво, на ділі виявилося, що дістатися туди зовсім не складно і воно того варте. Наскільки я знаю, хлопці планують розвивати це місце і рухатися дійсно є куди - там є крута дах і в декількох залах роблять ремонт. Думаю коли все закінчать пару тисяч осіб зможуть з комфортом проводити час в Plivka.
Навесні я також побував на відкритті одеського клубу Port. Радий, що з'явилося таке місце. Раніше в Одесі було складно придумати, куди піти, щоб там не було нальоту гламуру, тому що більшість клубів Одеси - це "суміш техно з каблуками". А ось Port гідно вписався в клубну карту України. З моменту відкриття побував там уже разів зо три і ще планую. Хлопці-організатори з Feeleed ком'юніті навіть подарували мені клубну карту, за що їм окрема подяка.
Про музичні рухах і тенденції
Я дуже підтримую те, що зараз робить Rhythm Büro разом з Jägermeister. Мене завжди радує якість їх привозять і рівень вечірок. Вони заздалегідь не говорять, де буде проходити захід, а іноді навіть не оголошують лайнап. Тобто, вони можуть дозволити собі просто опублікувати оголошення про подію без деталей, тому що знають, що публіка їм довіряє і точно прийде. Окремо хочу відзначити візуально-світлове шоу на івентах під егідою Rhythm Büro.
Раніше в Одесі було складно придумати, куди піти, щоб там не було нальоту гламуру, тому що більшість клубів Одеси - це "суміш техно з каблуками"
Що стосується "Схеми", можу сказати, що дуже поважаю все те, що робить її організатор - Слава Лепшеев. Як явище "Схема" дуже важлива, адже в Києві музична андеграунд-культура ще розвивається, але аудиторія вже широка, особливо серед молоді. Плюс до всього, хлопці роблять ухил на локальних діджеїв, підтримують українську електронну сцену.
Але хотілося б додати подібним рухам більше "просвітницької місії", щоб прищеплювати молоді любов не тільки до тусовок як таким, а й до самої музики, культури відпочинку. Наприклад, Closer влаштовував цілий цикл лекцій про музику. Мені вдалося кілька разів на них побувати. Але, на мій погляд, було б краще, якби їх проводили безпосередньо перед вечіркою, готуючи аудиторію до того, що вона зараз почує.
Є в Києві ще й рух "Основа", яке виросло з закрився клубу "56". У хлопців немає своєї локації, але вони регулярно проводять свої вечірки, а їх аудиторія часто перетинається з аудиторією Closer.
Якщо говорити про музичні формації "орендують" приміщення під свої івенти, то окремо хочу висловити подяку Паші Горелік і Філіпу Марковичу за їх LOW Party. Першу я відвідав ще в клубі "Хліб", а зараз з величезним задоволенням слухаю хлопців в Closer. Дуже радує можливість потанцювати під диско і фанк. Та й публіка на цих вечірках напевно сама душевна в місті.
Нещодавно з'явився проект - серія вечірок, а також однойменний журнал про сучасну електронну музику "Північ". Хлопці вже встигли провести кілька крутих івентів в Closer і я вже точно не пропущу їх наступна подія 23 грудня.
Хотілося б додати подібним рухам більше "просвітницької місії", щоб прищеплювати молоді любов не тільки до тусовок як таким, а й до самої музики, культури відпочинку
Також радує розвиток культури недільних вечірок, чого раніше дуже не вистачало Києву. Наприклад, круті недільні івенти робить формація THP. Адже зазвичай до неділі ти вже натусовался під якесь жорстке техно або гучні привози і хочеш просто поспілкуватися з друзями, не забуваючи, що завтра тобі на роботу. Це такий формат комфортного відпочинку, коли ти можеш слухати приємну музику з напоєм в руках або сидячи на дивані.
Пам'ятаю, влітку THP влаштовували західні вечірки в River Port, вони починалися близько 4-ї години вечора. І якщо тобі завтра на роботу, ти міг просто потусуватися до ночі і йти додому, а якщо була можливість прогуляти - залишатися і до ранку. Тим більше, у хлопців теж завжди були хороші привози, та й самі організатори дуже відкриті і позитивні - це завжди плюс.
Радує також, що зараз в Україні і в Києві, зокрема, активно розвивається фестивальний рух. Звичайно, певний прогрес в цьому напрямку очевидний. Знаю, що найгучніші з них - "стрічка" і "Ostrov".
Зазвичай до неділі ти вже натусовался під якесь жорстке техно або гучні привози і хочеш просто поспілкуватися з друзями, не забуваючи, що завтра тобі на роботу
Про закритих заходах
Напевно десь в Києві також проходить багато закритих вечірок. Але тут потрібно розділяти поняття хоум-паті на 20 осіб і повноцінний івент. Думаю, їх точно більше в комерційному музичному сегменті - андеграундна прошарок гурманів електронної музики поки не настільки велика, щоб від неї якось ще і відгороджуватися.
Хоча, звичайно, і серед цієї тусовки трапляються вечірки "для своїх". Наприклад, якось влітку, близько дев'ятої вечора, організатори створили чат і повідомили всім учасникам, що через дві години буде вечірка в Plivka. Хоча все і дізналися про це буквально напередодні, але людина 50 за підсумком зібралося. Вранці ми всі великими компаніями роз'їхалися по хоум-паті і афтер.
Взагалі радує, що в Києві сформувалася навіть не тусовка, а сім'я. Думаю, навскидку, є людина 100, які можуть покликати тебе до себе на тусовку або в гості просто тому, що ви бачилися в Closer або ще десь. Ці збори також в якійсь мірі можна назвати секретними after-party для своїх. Заздалегідь вони зазвичай не анонсуються і дізнатися про таких тусовках можна вже на основний вечірці від кого-то з друзів.
Мені здається, напівзакритих вечірок в Києві в майбутньому стане більше, тому що і кількість локацій для їх проведення збільшиться - з'являться якісь даху, занедбані приміщення та інші місця. Це ж всесвітня тенденція - відкривати клуби в андеграундних Плейс. І у нас все ще буде розвиватися. Звичайно, за умови, що публіка також буде рости.
Адже це ж не так працює, що ти закінчив школу, пішов в Closer і відразу став класним, які знаються на музиці клаберів. Важливо розуміти, чи потрібно тобі це чи походи на андеграундні вечірки - просто данина моді. Варто вивчати стилі, історію їх походження, розбиратися в лейблах, дивитися, як проходять вечірки в Європі. Я пройшов досить багато сходинок, перш ніж почати правильно сприймати тусовку і музику.
З порад початківцям тусовщикам можу сказати тільки, що потрібно завжди залишатися людьми, відпочивати культурно і не заважати відпочивати іншим. Якщо ви хочете потрапити на гідне захід у хороший клуб - краще не перебирати з алкоголем, щоб уникнути конфузних ситуацій.
Фото: Олексій Брагарник